Штучний інтелект в аніме: студія OLM тестує проєкт ANIMINS

Японський відеосервіс IMAGICA нещодавно опублікував інтерв’ю з Тацуо Йоцукура — директором дочірньої студії OLM Digital, відомої за аніме «Монолог травниці (Kusuriya no Hitorigoto)». У розмові він поділився своїм баченням щодо впровадження штучного інтелекту у виробництво аніме. Нижче — основні тези.

Полегшення навантаження на аніматорів

Як повідомляє Йоцукура, нині ведеться дослідницький проєкт під назвою «ANIMINS» — скорочено від «ANIMe INSight». Його мета — з’ясувати, як саме штучний інтелект можна ефективно інтегрувати в процеси створення аніме.

Причина цього — віра в те, що ШІ зовсім скоро стане звичною частиною повсякдення. Історія вже не раз демонструвала подібне:

«Пригадайте приклади з минулого: ще до того, як комп’ютери стали буденністю, Білл Ґейтс уже говорив, що в кожному домі буде ПК. Так само Стів Джобс просував ідею повсюдного використання смартфонів, коли це ще було дивиною. Обидві ідеї спершу здавалися фантастичними, а тепер більшість людей має ці пристрої.»

За аналогією, аніме-індустрія також може отримати значну вигоду від ШІ. Хоча нині багато хто в цій сфері скептично ставиться до нових технологій, це не вперше: схожа ситуація була з 3DCG (тривимірною комп’ютерною графікою). Спочатку її теж відкидали, але сьогодні вона майже незамінна — більшість сучасних аніме її використовує.

Учасники проєкту переконані, що штучний інтелект може стати важливим інструментом для зменшення навантаження на працівників і створення простору для справжньої творчості. Саме це й намагаються реалізувати в межах «ANIMINS». Проєкт стартував у грудні 2024 року й розрахований на 15 місяців.

Кілька перешкод

Попри перспективи, пов’язані з використанням штучного інтелекту в аніме-виробництві, індустрія наразі стикається з низкою серйозних викликів. За словами Йоцукура, є чотири ключові бар’єри, які потрібно подолати, перш ніж генеративні моделі зможуть стати частиною робочого процесу:

Проблеми авторського права та ліцензій — досі незрозуміло, як юридично врегулювати використання матеріалів, створених ШІ, і хто несе відповідальність у разі порушень.
Скепсис з боку фанатів — значна частина спільноти відкидає ідею автоматизації творчості, побоюючись втрати душі в улюбленому мистецтві.
Навантаження студій — багато студій ледь справляються з існуючими дедлайнами, тому їм просто ніколи експериментувати з новими технологіями. До того ж існує страх серед творців, що ШІ може «відібрати» в них роботу.
Технічна відсталість — порівняно з іншими сферами, в аніме-індустрії бракує команд, які займаються дослідженнями й розробкою, що гальмує впровадження інновацій.

Попри це, певні студії вже почали використовувати ШІ у виробництві. Наприклад, OLM Digital — відома студія, що працювала над «Покемонами», — застосовує інструмент на основі штучного інтелекту для автоматичного розфарбовування кадрів. У деяких випадках це дозволило зменшити витрати часу на роботу приблизно на 30%.

Однак Йоцукура наголошує: роль ШІ виключно допоміжна.

«Ми чітко визначаємо генеративний ШІ як інструмент і помічника. Він не є творцем, а лише асистентом, що підтримує митців у створенні якісніших робіт.»

Це означає, що навіть з використанням новітніх технологій ключовим елементом залишається людська творчість — саме вона визначає душу й характер кожного аніме.

Заплановано три сфери застосування

Попри скептицизм у галузі, в OLM Digital уже активно розглядають конкретні варіанти використання штучного інтелекту в анімаційному процесі. За словами Йоцукура, наразі визначено три основні сфери, де впровадження ШІ могло б мати реальний позитивний ефект.

Анімаційні режисери змушені постійно перевіряти кожен кадр на наявність помилок і самостійно вносити правки — робота рутинна, виснажлива й така, що потребує гострого ока. Саме тут у гру має вступити ШІ. Планується створити інструмент, який допомагатиме:

вдосконалювати дизайн персонажів,
оптимізувати малюнки,
пропонувати автоматичні виправлення.

Мета — досягти тієї ж якості, яку зазвичай забезпечує режисер вручну, але з меншими затратами часу та зусиль.

Друга сфера — створення проміжних кадрів (in-betweens). Це ті зображення, які з’єднують ключові моменти анімації, забезпечуючи плавність руху. ШІ може значно прискорити цей процес, зберігаючи при цьому необхідну стилістичну узгодженість. Такий підхід стане особливо цінним для серіалів із великою кількістю сцен і кадрів.

Третій напрямок — використання ШІ у пошуку візуального матеріалу. Ця технологія може стати рятівною при збереженні візуальної цілісності в межах одного серіалу. Уявіть довготривалу серію, де місця, об’єкти й рухи персонажів повторюються протягом десятків епізодів. В ідеалі все це має виглядати однаково, але з часом частина працівників, які добре знають візуальну мову твору, покидає команду, а на зміну їм приходять новачки.

Саме для таких ситуацій планується розробка системи зберігання та пошуку референсів, яка дозволить швидко знайти, як виглядала та чи інша сцена або персонаж раніше.

Проєкт із великою підтримкою

Попри невдачі попередників, новий дослідницький проєкт «ANIMINS» (ANIMe INSight), який ініціювала студія OLM Digital, уже зібрав навколо себе солідну підтримку. Та чи стане він справжнім проривом у сфері інтеграції штучного інтелекту в аніме-виробництво — поки що питання відкрите.

Минулі спроби і скепсис

Ще у травні 2024 року стартував подібний проєкт під назвою «SAKUGA-42M», який теж мав амбіцію полегшити роботу аніматорів за допомогою ШІ. Але через шквал критики, зокрема з боку творчої спільноти, його швидко згорнули. Це показало, наскільки делікатною є тема використання ШІ в аніме, де фанати та митці часто захищають «ручну працю» як естетичну цінність.

«ANIMINS» — з більшими шансами?

На відміну від невдалого попередника, «ANIMINS» має значно серйознішу підтримку та організацію. Проєкт фінансує New Energy Industrial Technology Development Organization (NEDO) — серйозний гравець у галузі технологій. І головне — до нього вже приєдналося понад десять провідних аніме-компаній, які готові брати участь у тестуванні нових інструментів.

Це не просто обіцянки — проєкт має амбітну академічну складову. Дев’ять університетів візьмуть участь у розробці прототипів на основі досліджень, які згодом:

будуть безкоштовно надані як студіям, так і компаніям-розробникам ШІ;
допоможуть не лише оптимізувати процеси, а й визначити етичні й юридичні межі використання штучного інтелекту в творчому середовищі.